Процес підбору параметрів просторового дизайну є критичним етапом проєктування, що визначає функціональність, естетику та комфорт середовища. У сучасних умовах, коли відсутня уніфікована методика, підбір часто здійснюється вручну або інтуїтивно, що призводить до збільшення часових та ресурсних витрат. Це особливо важливо при необхідності оперативного створення адаптивного простору з урахуванням обмежень бюджету, площі або стилістичних вимог [1].

У праці [2] наголошується на важливості просторових даних і технологій просторових обчислень як засобу впорядкування та структуризації інформації про середовище. Це дозволяє ефективно моделювати сценарії користування простором, що є важливим у процесі автоматизованого добору параметрів інтер’єру.

У роботі [3] здійснено спробу застосування підходів параметричного моделювання до інтер’єрного дизайну. Автор пропонує структурувати процес проєктування навколо ключових змінних, які можна адаптивно змінювати в залежності від умов середовища. Такий підхід ліг в основу класифікації параметрів у рамках цього дослідження за категоріями: естетичні, функціональні та технічні.

Запропонований метод ґрунтується на виключенні несумісних параметрів та формуванні рекомендаційного набору характеристик простору на основі введених користувачем вихідних даних. Наприклад, при обмеженій площі й побажанні створити «затишний сучасний простір» доцільно обрати світлу палітру кольорів, компактні меблі та локальне функціональне освітлення [4].

Приклад такого дизайнерського рішення наведено на Рис.1

Алгоритм реалізується як логічна послідовність етапів аналізу: від збору вихідних параметрів приміщення до генерації узгодженого блоку рішень щодо матеріалів, меблювання та освітлення. Кінцева структура рекомендацій узгоджується з попередньо встановленими зв’язками між характеристиками середовища, візуальним сприйняттям та стилістичним напрямом оформлення [5].