УДК 331.5

Моделювання та прогнозування ринку праці України в умовах воєнного стану

Оверченко М. О., науковий керівник Харченко В. В

Внаслідок збройної агресії рф Україна зазнала глибокої соціально-економічної трансформації, що особливо позначилася на ринку праці. Зміни відбулися не лише кількісно - у вигляді втрати мільйонів робочих місць, - але й якісно: змінилася структура попиту та пропозиції робочої сили, формати зайнятості, потреби бізнесу та можливості держави реагувати на виклики. У таких умовах моделювання та прогнозування розвитку ринку праці набуває ключового значення для формування ефективної державної політики, відновлення економіки та забезпечення соціальної стійкості.

Метою дослідження є розробка та обґрунтування підходів до моделювання динаміки ринку праці України в період воєнного стану, а також створення прогнозних сценаріїв, що дозволяють оцінити потенційні наслідки та виробити стратегії адаптації економіки.

Аналіз українського ринку праці в умовах воєнного стану базуватиметься на існуючих статистичних даних та дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців. Серед основних джерел варто зазначити роботи таких дослідників, як І. Штундер, Н. Т. Пак та М. Т. Фолюш [2, 4], які вивчають питання зайнятості та безробіття в Україні. У своїх наукових працях вони акцентують увагу на структурних змінах ринку праці, а також на соціально-економічних наслідках воєнного конфлікту для ринку праці.

Вперше за роки незалежності в Україні сформувався ринок праці воєнного типу, що характеризується:

-       гібридністю форм зайнятості (віддалена робота, тимчасове працевлаштування, волонтерська участь, мобілізація);

-       регіональним дисбалансом між пропозицією та попитом на робочу силу;

-       розривом у професійній структурі: зростанням попиту на працівників оборонного сектору, логістики, будівництва, медицини, освіти та ІТ, при зменшенні попиту в торгівлі, готельно-ресторанній сфері, культурі;

-       зміною демографічного складу економічно активного населення: зниженням кількості чоловіків працездатного віку, збільшенням частки жінок, пенсіонерів, молоді без досвіду.

Проведеним дослідженням встановлено, що вимушена міграція спричинила втрату до 30% працездатного населення в окремих регіонах, що загострило кадровий дефіцит і ризики втрати трудового капіталу. Для кількісного аналізу було побудовано множинну регресійну модель, у якій рівень зайнятості залежить від таких чинників, як індекс реальної заробітної плати, економічно активне населення, девальвація гривні відносно долара США та ВВП на душу населення [1, 3].