Інтернет-конференції НУБіП України, ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ '2025

Розмір шрифту: 
ОГЛЯД ОСНОВНИХ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ДАНИХ
Олександр Олександрович Лісучевський

Остання редакція: 21-04-2025

Тези доповіді


Гармонійний аналіз є методом, що використовується в музичній теорії для дослідження акордів та гармонійних прогресій у музичному творі. Він передбачає ідентифікацію та розуміння основної гармонійної структури та взаємозв'язків між акордами. Основними принципами гармонійного аналізу є ідентифікація тональності, визначення функцій акордів (таких як тоніка, домінанта та субдомінанта), а також аналіз каденцій та модуляцій.[1]

Для проведення гармонійного аналізу використовуються різні інструменти. Основним є нотний текст, який може бути представлений як у паперовому, так і в цифровому вигляді.

Ритмічний аналіз досліджує часовий аспект музики, спосіб організації звуку в часових патернах. Основними елементами ритмічного аналізу є біт (основна пульсуюча одиниця часу), метр (організація бітів у регулярні групи з акцентами), темп (швидкість виконання), акцент (підсилення певних нот) та синкопація (акцентування слабких долей).Ритмічний аналіз також включає дослідження ритмічної напруги та розслаблення, ритмічних підходів (підготовчих рухів) та передбачень (очікувань слухача).

Аналіз форми та структури в музиці спрямований на визначення того, як музичні елементи організовані у більші композиційні одиниці.[2] Існують різні усталені музичні форми, такі як двійкова (бінарна) форма (AB або AABB), потрійна (тернарна) форма (ABA), рондо (ABACA, ABACABA тощо), сонатна форма (експозиція, розробка, реприза), тема з варіаціями та фуга.

Обробка аудіосигналів є методом аналізу звукових хвиль для виділення корисних характеристик. Основні етапи обробки аудіосигналів включають завантаження аудіофайлу, його попереднє опрацювання (наприклад, нормалізацію), вилучення музичних ознак та подальший аналіз.

Символьний аналіз є методом дослідження музики, представленої у вигляді дискретних нотних подій, таких як MIDI-файли, MusicXML, Kern або MEI. Перевагами символьного аналізу є точність представлення нотних даних та можливість автоматизованого аналізу великих обсягів музики.

Існують різні формати символьних музичних даних. MIDI (Musical Instrument Digital Interface) є стандартом для представлення музичної інформації у цифровому вигляді, що включає ноти, їхню висоту, тривалість, динаміку та інструментацію. MusicXML є відкритим форматом, розробленим для обміну нотними даними між різними програмами. Kern є текстовим форматом, що використовується в Humdrum Toolkit для музичного аналізу. MEI (Music Encoding Initiative) є форматом, що надає широкі можливості для кодування музичних партитур з урахуванням історичного та структурного контексту.

Серед інструментів для символьного аналізу варто відзначити Music21 – потужний Python-інструмент для обробки музичних даних, що надає можливості для аналізу, маніпулювання та візуалізації символьної музики. Humdrum Toolkit є ще одним набором утиліт, що використовуються для аналізу музики, представленої у форматі Kern.[3]

Символьний аналіз знаходить широке застосування в музичних дослідженнях, включаючи виявлення ключа та тональності, аналіз гармонії, вимірювання мелодичної схожості, вивчення музичної структури, а також класифікацію композиторів та музичних творів. Останнім часом спостерігається тенденція до використання методів обробки природної мови (NLP) для символьного аналізу музики, що відкриває нові можливості для досліджень у галузі музичної генерації та інформаційного пошуку.