Відомо, що при передпосівній обробці насіння сільськогосподарських культур електромагнітними випромінювання (ЕМВ) різної потужності та інтенсивності можна одержати позитивні результати[1]. Позитивний ефект впливу спостерігається у досить широкому діапазоні частот електромагнітного поля від статичного (квазістатичного) електричного поля до електромагнітного випромінювання оптичного і більш високочастотного діапазону[2,3]. Одним з серед діапазону електромагнітних випромінювань позитивний вплив на схожість і ріст рослини має електромагнітне поле в діапазоні високої частоти 3-30 МГц, що дозволяє зменшити час вегетації і збільшити врожайність культур.

А технологія обробки насіння ЕМП НВЧ дозволяє зберегти в насінні всі поживні речовини, вітаміни та мінерали, що при обробці іншими методами домогтися досить складно. Обробка насіння відбувається в результаті поглинання оброблювального матеріалу енергії електромагнітних хвиль надвисокої частоти. На відміну від традиційних методів обробки сільськогосподарської продукції, НВЧ енергія проникає в насіння і рівномірно розповсюджується по всьому об’єму матеріалу.

Для дослідження впливу ВЧ на посівний матеріал використовувався генератор Г3-41 та спеціально розроблена камера з плоскими конденсаторами із частотою коливань в діапазоні 5-30 МГц.

Дослідження по впливу ЕМП НВЧ на насіння кукурудзи проводились на лабораторній установці (рис. 1) в якій  в якості генератора електромагнітних хвиль надвисокої частоти використано магнетрон із частотою коливань 2,45 ГГц.

В якості дослідного матеріалу було вибрано насіння кукурудзи сорту «РОНАЛДІНІО», яке піддавалося впливу енергії ЕПМ ВЧ і НВЧ. Досліджувались різні комбінації параметрів впливу ЕМП, на енергію проростання та лабораторну схожість насіння, при цьому контрольна проба не піддавалась обробці.

Аналіз проведених досліджень вказує на те, що для передпосівної обробки насіння кукурудзи електромагнітним полем в діапазоні високої частоти найбільш доцільним є використання частоти 15 МГц і 30 МГц при експозицією в 900 с., а в діапазоні надвисокої частоти доцільно застосовувати режим обробки з частотою коливань 2,45 ГГц. при питомій потужності 1,2 кВт/кг і 0,8 кВт/кг та експозиції 60 с. і 105 с. відповідно, що дозволило підвищити енергію проростання та лабораторну схожість оброблювального матеріалу. Всі решта режимів або негативно впливали на розвиток насіння, або несуттєво