Електроенергетика – основа розвитку економіки, вона є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу України.

У господарському комплексі України електроенергетика відіграє дуже важливу роль. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), що його має чи одержує з інших держав Україна, а також енергія окремих річок використовується для виробництва електроенергії та тепло-енергії.

Нині загальний технічний стан електроенергетики України незадовільний. Це пов’язано з тим, що впродовж десятиліть не проводилася модернізація теплоенергетичного господарства. Внаслідок цього понад 20 % енергетичного устаткування повністю зношене, а 70 % обладнання виробило свій ресурс.

Проблеми теплових електростанцій пов’язані з тим, що вони є великими забруднювачами атмосфери. При спалюванні низькосортного вугілля з домішками сірки; утворюється сірчистий газ, який , сполучаючись з водяною парою в повітрі, спричиняє кислотні дощі. Вугілля, до того ж , не повністю згорає. Це зумовлено використанням застарілих технологій спалювання палива. Тому важливим для ТЕС є їх модернізація, налагодження очистки викидів у атмосферу, а також використання у господарстві золи і шлаку, які нагромаджуються на цих ТЕС.

Гідроенергетика посідає відносно незначне місце в електроенергетиці України – близько 9 % потужностей і 4 % виробництва енергії. Будівництво ГЕС на рівнинних ріках України завдає значних матеріальних збитків , оскільки потребує затоплення великих територій, що використовують під водосховища.

Проблемою атомних електростанцій є поховання і утилізація відходів. Вони зберігають радіоактивність впродовж сотень років, а тому потребують спеціальних сховищ, які поглинають радіацію. Найкращі умови для їх поховання існують у відпрацьованих соляних шахтах, де є стала температура, добра вентиляція. У нашій країні таких сховищ поки що немає.

На нашу думку вихід із енергетичної кризи, яка насувається на нашу планету, - це масштабне використання джерел поновлюваної енергії: сонячної, вітрової, океанічної,біоенергетики.

Найбільше енергії може дати сонячне випромінювання. Без шкоди для Біосфери можна використати 3% сонячного потоку, що надходить до Землі. Це дасть енергію потужністю 1000 млрд. кВт, що у 100 раз перевищує сучасну потужність виробництва енергії в світі. Але сонячні і вітрові електростанції діють лише за наявності відповідних погодних умов та їх енерговіддача носить випадковий характер.Віддача електроенергії СЕС чи ВЕС не вважається досить надійною.

Серед нетрадиційних джерел енергії можливе використання біомаси і створення на її основі біогазу. Біогаз використовують в якості палива для виробництва електроенергії, тепла або пари, або в якості автомобільного палива.

Біогазові установки можуть встановлюватися як очисні споруди на фермах, птахофабриках, спиртових заводах, цукрових заводах, м'ясокомбінатах. Біогазова установка може замінити ветеринарно-санітарний завод, тобто падло може утилізуватися в біогаз замість виробництва м'ясо-кісткового борошна.

Відходи придатні для виробництва біогазу: гній, пташиний послід, зернова і мелассна післяспиртова барда, пивна дробина, буряковий жом, фекальні опади, відходи рибного і забійного цеху (кров, кишки), трава, побутові відходи, відходи молокозаводів – солона і солодка молочна сироватка, відходи виробництва біодизеля – технічний гліцерин від виробництва біодизелю з ріпаку, відходи від виробництва соків – жом фруктовий, ягідний, овочевий, виноградна вичавка, водорості, відходи виробництва крохмалю і патоки – мезга і сироп, відходи переробки картоплі, виробництва чіпсів – очищення, шкурки, гнилі бульби, кавова пульпа.

Крім відходів біогаз можна виробляти з спеціально вирощених енергетичних культур, наприклад, з силосної кукурудзи або сильфію, а також водоростей. Вихід газу може досягати до 300 м³ з 1 тонни.

Вихід біогазу залежить від вмісту сухої речовини і виду використовуваного сировини. З тонни гною великої рогатої худоби виходить 50-65 м³ біогазу з вмістом метану 60 %, 150-500 м3 біогазу з різних видів рослин з вмістом метану до 70 %. Максимальна кількість біогазу – це 1300 м³ з вмістом метану до 87 % – можна отримати з жиру.

Виробництво біогазу дозволяє запобігти викидам метану в атмосферу. Метан впливає на парниковий ефект в 21 разів сильніше, ніж СО₂, і знаходиться в атмосфері 12 років. Захоплення метану – кращий короткостроковий спосіб запобігання глобального потепління.

Перероблений гній, барда та інші відходи застосовуються як добрива в сільському господарстві. Це дозволяє знизити застосування хімічних добрив, зменшується навантаження на ґрунтові води.

Завдяки впровадженню нетрадиційних джерел енергії, а також подальшого розвитку відновлювальних джерел енергії, суттєво знизиться техногенне навантаження на довкілля.

Література

1. Єрмілов С. Енергетика України: макроекономічний і екологічний контекст [Текст] / С. Єрмілов // Ї. - 2006. - №41 . - С. 62-70.

2. Задорожний М. Перспективи сучасної відновлювальної енергетики [Текст] / Микола Задорожний /Географія та основи економіки в школі. - 2011. - № 2. - С. 25, 36.

3. Стратегія енергозбереження в Україні: аналітично-довідкові матеріали : у 2-х т./ , М.М. Кулик, Б.С. Стогній; за ред. В.А. Жовтянський. -К.:Академперіодика.-2006