Розмір шрифту: 

Підвищення енергозберігаючих заходів в ремонтних майстернях є однією із пріоритетних напрямів підвищення енергоефективності підприємства. Вирішення цієї проблеми визначається розробкою комплексу заходів з енергозбереження, яке являє собою реалізацію правових, організаційних, науково-виробничих, енерготехнічних та економічних заходів, що сприяє ефективному використанню енергетичних ресурсів.

Особливість застосування більшості робочих машин і агрегатів є те, що вони оснащені електроприводом, серед якого чинне місце (до 80 %) належить електроприводу з асинхронним короткозамкненим двигуном.

Робота асинхронних електродвигунів, особливо в умовах агропромислового комплексу за рахунок впливу режимів роботи (зміна величини електричного струму та напруги порівняно з номінальними значеннями) сприяє збільшенню втрат активної потужності. Це відбувається за рахунок: перевантаження на валу робочих машин; низького коефіцієнта завантаження (k_з < 40 %); асиметрії напруги; підвищення або зменшення напруги; неповнофазного режиму живлення; підвищенню температури та погіршення умов охолодження.

В основному проблема енергозбереження повинна вирішуватися шляхом зниження втрат електроенергії у процесі її перетворення у самому приводі та за рахунок оптимізації технологічних процесів за допомогою регульованого привода.

Специфікою асинхронного двигуна є те, що він споживає біля 20 – 40 % реактивного струму від номінального і тим самим сприяє збільшенню витрат електропередачі. Крім цього, дуже часто такі електричні двигуни працюють у режимах недозавантаження до номінальних значень.

Все це обумовлює існування проблеми енергозбереження при експлуатації електроприводів, яка сьогодні є дуже гострою.

Основними шляхами енергозбереження в електроприводах можна назвати наступні:

- перехід на енергозберігаючі електродвигуни з підвищеним ККД і соsφ;

- застосування регульованого електропривода;

- удосконалення вибору електродвигуна залежно від призначення та конкретних умов при зміні навантаження;

- створення технічних засобів (спеціальні регулятори електричної енергії, силові напівпровідникові прилади та ін.), які обумовлюють мінімізацію впливу зміни навантаження від номінального та енергетичні показники;

- обмеження на робочих електроприводах холостого ходу.

 

Список літератури

1. Арутюнян А.А. Основы энергосбережения / А.А. Арутюнян. – М.: Энергосервис. – 2007. – 600 с.
2. Іноземцев Г.Б. Методи енергозбереження в системах електропостачання: Навч. посібник / Г.Б. Іноземцев, В.В. Козирський, О.В. Окушко; за ред.. Іноземцева Г.Б. / К.: ЦП «Компринт». – 2016. – 222 с.
3. Корчемний М.О. Енергозбереження в агропромисловому
   комплексі / М.О. Корчемний, В.С. Федорейко, В.Г. Щербань. – Тернопіль: Підручник і посібник. – 2001. – 984 с.

Шидловский А.К. Повышение качества энергии в энергетических сетях / А.К. Шидловский, В.Г. Кузнецов. – К.: Наукова думка