Демографічні процеси відіграють ключову роль у формуванні соціально-економічного розвитку держави, оскільки визначають чисельність населення, його вікову структуру та трудовий потенціал. В умовах сучасних викликів, зокрема військових дій, економічної нестабільності та глобалізаційних змін, проблема прогнозування демографічної ситуації в Україні набуває особливої актуальності.

У роботі здійснено аналіз демографічної ситуації в Україні за період 2018–2022 рр. (табл. 1). Дані свідчать про стійку тенденцію до скорочення чисельності населення, що зумовлено від’ємним природним приростом та значними міграційними втратами. Особливо негативний вплив мають військові дії, які спричинили масову зовнішню міграцію, зниження народжуваності та погіршення демографічної структури.

Таблиця 1 – Динаміка основних демографічних показників в Україні

Рік

Народжуваність (на 1000 осіб)

Смертність (на 1000 осіб)

Природний приріст

2018

8,7

14,8

-6,1

2019

8,1

14,7

-6,6

2020

7,8

15,9

-8,1

2021

7,3

16,7

-9,4

2022

6,5

17,0

-10,5

З метою прогнозування динаміки народжуваності в роботі було застосовано метод експоненційного згладжування Хольта. Даний метод дозволяє врахувати лінійний тренд та стохастичні коливання ряду даних. Прогнозну модель побудовано на основі розрахунку рівня ряду та значення тренду:

1. S_t = alpha y_t + (1 - alpha)(S_t-1 + T_t-1) — згладжений рівень;
2. T_t = beta (S_t - S_t-1) + (1 - beta)T_t-1 — значення тренду.

Графічна реалізація прогнозу народжуваності за методом Хольта наочно демонструє продовження негативної тенденції у короткостроковій перспективі.

Рис. 1. Динаміка демографічних показників

Результати прогнозування підтверджують наявність глибокої демографічної кризи в Україні. Основними причинами негативних тенденцій є соціально-економічна нестабільність, зниження рівня доходів населення та наслідки військових дій. Це призводить до зменшення частки працездатного населення та посилення процесів старіння.

Стабілізація ситуації потребує комплексної державної політики: фінансової підтримки сімей, розвитку житлових програм для молоді та створення умов для повернення мігрантів. Таким чином, застосування методів прогнозування дозволяє сформувати обґрунтовану базу для прийняття ефективних управлінських рішень у сфері демографічної політики.