Облік відвідування в університеті є джерелом первинних даних для контролю навчальної дисципліни, аналізу активності студентів і підготовки звітності для викладачів, кураторів та адміністрації. Якщо такі дані ведуться окремими журналами або файлами, виникають проблеми з повторним введенням інформації, помилками у статусах відвідування, складністю пошуку пропусків і затримкою формування підсумкових показників. Тому доцільним є використання єдиної інформаційної системи, у якій заняття, студенти, академічні групи, дисципліни, викладачі та записи відвідування зберігаються у взаємопов’язаній структурі даних.

Об’єкт дослідження - процес контролю відвідування та проведення навчальних занять у закладі вищої освіти.

Предмет дослідження - структура реляційної бази даних, алгоритми фіксації статусів відвідування та засоби формування аналітичної інформації щодо занять і студентів.

Мета дослідження - підвищення точності та оперативності аналізу відвідування студентів за рахунок централізованого зберігання навчальних даних, контролю їх цілісності та автоматизованого формування звітних показників.

Методи та інструменти. Основу системи становить реляційна модель даних, у якій сутність AcademicGroup використовується для групування студентів і занять, Student зберігає облікові дані здобувачів освіти, Teacher і Discipline описують навчальне навантаження, ClassSession фіксує конкретне заняття, а AttendanceRecordмістить результат відмітки студента на занятті. Для пояснення відсутності передбачено окрему сутність AbsenceReason, що дозволяє відокремити довідкові причини від оперативних записів журналу. Така структура зменшує дублювання інформації та забезпечує однозначний зв’язок між студентом, заняттям і статусом присутності.

Результати дослідження. Побудована ER-діаграма (рис. 1) показує структуру зберігання даних інформаційної системи. Центральною сутністю моделі є ClassSession, оскільки саме заняття поєднує академічну групу, дисципліну та викладача. Сутність AttendanceRecord виступає журналом фіксації відвідування і пов’язує конкретного студента з конкретним заняттям. Наявність сутності AbsenceReason забезпечує нормалізацію причин відсутності та спрощує подальше формування статистики за типами пропусків.

Інтерфейс системи (рис. 2) орієнтований на швидке заповнення електронного журналу без перевантаження екрана зайвими елементами. Основна форма містить параметри заняття та таблицю студентів, де для кожного запису відображається ПІБ, статус і коментар. Такий підхід скорочує кількість дій викладача під час заняття та забезпечує зручне введення даних у межах одного робочого екрана.

Перевірка роботи системи підтвердила коректність основних операцій: створення заняття, вибір академічної групи, отримання списку студентів, внесення статусів відвідування та збереження записів у базі даних. Використання унікального обмеження для зв’язку «студент–заняття» забезпечує захист від повторного внесення однакових даних, а розділення довідкових і оперативних таблиць спрощує підтримку системи та формування звітів.

Висновки. Сформована інформаційна система забезпечує структурований облік занять і відвідування студентів, зменшує ризик дублювання записів та підвищує достовірність навчальної звітності. Реляційна модель із чітко визначеними ключами та зв’язками дозволяє зберігати дані у цілісному вигляді, а електронна форма журналу забезпечує швидке внесення статусів відвідування. Запропоновані рішення можуть використовуватися як основа для подальшого розширення системи модулями аналітики, звітності та сповіщень.