УДК 004.5+371

Цифровізація освіти – вимога сьогодення

Проценко Ю. В., науковий керівник Орел О. В.

Третя промислова революція, її ще називають цифровою, почалася в другій половині 20 століття зі створення цифрових комп'ютерів і подальшої еволюції інформаційних технологій. МИ живемо саме в цю епоху. Але все частіше сьогодні можна почути, що світ стоїть на порозі четвертої промислової революції («4th industrial revolution»), особливості якої полягають в масовому впровадженні кіберфізічних систем у виробництво (Індустрія 4.0). Як описує промислову революцію Клаус Шваб (засновник і голова Всесвітнього економічного форуму), вона стирає межі між фізичними, цифровими і біологічними сферами. "Мова йде про хвилю відкриттів, обумовлених розвитком можливостей встановлення зв'язку: роботи, дрони, розумні міста, штучний інтелект, дослідження головного мозку", - говорить Шваб. Чимало країн світу вже розпочали свій шлях в 4-ій промисловій. Платформи, подібні німецькій Industrie 4.0, існують в різних країнах. Сполучені Штати Америки давно, хоча й з меншим втручанням держави, розвивають напрямок Digital у всіх сферах. Франція запустила ініціативу The Industry of the Future – й подібно німцям теж на державному рівні. Мають свої потужні ініціативи Індія та Китай. Великі конференції, присвячені 4-ій промисловій революції йдуть по всій східній Європі. Туреччина вже 3-ій рік проводить під цим прапором конференцію присвячену темі supply chain, а також залучає інвесторів в свої техно-парки. Навіть Африці на сайті всесвітнього економічного форуму присвячено цілий ряд статей. Україна поки що визначається. В недавньому звіті WEF (рейтинг Networked Readiness Index) ми лише 64. Нас випереджають Польща, Росія, Казахстан. Але здається рух пішов…

17.01.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив «Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020». Зокрема цей документ передбачає перехід від сировинного типу економіки, яка споживає природні ресурси, до високотехнологічних виробництв та ефективних процесів за допомогою ІТ-технологій та комунікацій. Саме у рамках реалізації концепції, крім іншого, планується цифровізація освітніх процесів.

Вводяться поняття (акцентується увага на):

• Цифрова економіка;
• Цифровізація;
• Цифровий розрив (цифрова нерівність);
• Цифрові інфраструктури;
• Цифрова компетенція (цифрова грамотність);
• Цифрове робоче місце, цифрові професії ;
• Індустрія 4.0 ;
• Електронна демократія;
• Інтернет речей;
• Єдиний цифровий простір (Digital Single Market);
• Інші.

Перед викладачами, майстрами виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти сьогодні  постає низка проблем та викликів, пов’язаних із застосуванням ІТ:

Ð По-перше, це проблема відповідності професійної компетентності викладачів і майстрів виробничого навчання тим критеріям, які висуваються сьогодні з боку Держави, суспільства.

Ð По-друге, випускники закладів професійної (професійно-технічної) освіти сьогодні повинні бути спроможними працювати в нових економічних умовах, відповідати потребам високотехнологічного виробництва, здатними до інтеграції в професійну діяльність сучасних цифрових, інформаційних технологій, професійно-орієнтованих програмованих засобів та програмних продуктів, такими, що прагнуть до самостійного опанування новими технологічними прийомами та виробничими операціями.

Ð По-третє, на сьогодні все гостріше відчувається проблема готовності педагогів, до роботи з учнями, представниками «покоління Z», “поколінням ЯЯЯ”, центеніалами, серед яскравих особливостей яких – цифрова обізнаність.

Ð По-четверте, для системи П(ПТ)О, фахової передвищої освіти сьогодні актуальними є:

• Запровадження дуальної форми здобуття освіти;
• Запровадження стандартів на модульнокомпетентнісній основі;
• Започаткування відповідних рівнів Національної рамки кваліфікацій, Національної системи кваліфікацій;
• Оновлення державного класифікатора професій, розроблення та затвердження переліку цифрових професій з подальшим розробленням відповідної програми їх запровадження у закладах освіти.

Ð По-п’яте, недостатнє фінансування та відповідно і оснащення сучасними цифровими засобами освітнього процесу, відсутність якісного Інтернет зв`язку, зон вільного Wi-Fi, станцій підзарядки мобільних пристроїв тощо – тобто проблеми технічного, матеріального та фінансового характеру.

В Державному навчальному закладі «Запорізьке вище професійне училище» другий рік поспіль досить успішно реалізується програма, націлена на формування ІТ, хмаро орієнтованого освітнього середовища шляхом розвитку інформаційної компетентності педагогічних працівників. Системна робота в цьому напрямку, у підсумку, повинна забезпечити необхідну платформу для створення та апробації моделей змішаного навчання в сучасному закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

В рамках зазначеної програми 17.04.2018 в училищі було проведено майстер-клас по опануванню сервісу Google Classroom, в якому викладачі та майстри виробничого навчання випробовують методику створення електронного дистанційного навчального курсу з предметів теоретичного та виробничого навчання. Платформа Google Classroom спеціально створена для потреб навчальних закладів, враховує передовий досвід Європейських освітніх систем та є безкоштовною для навчальних закладів України.

На прикладі ми бачимо, що все в наших руках, варто лише цього захотіти.

Список використаних джерел

1. nmc-pto.zp.ua  (Електронний ресурс): «Презентація PowerPoint». – Режим доступу:http://nmc-pto.zp.ua/wp-content/uploads/2018/04/Prezentatsiya_Kulynych-O.A.-Vprovadzhennya-informatsijnyh-tehnolohij-v-ZPPTO.pdf (дата звернення: 08.11.2018)
2. zvpu.zp.ua (Електронний ресурс): «Цифровізація освіти – вимога сьогодення | Державний навчальний ...». - Режим доступу: http://zvpu.zp.ua/kuvuitdf87/ (дата звернення 08.11.2018).
3. https://www.ukrinform.ua (Електронний ресурс): «В Україні запрацювала Координаційна рада з розвитку цифрової ...». – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2493487-v-ukraini-zapracuvala-koordinacijna-rada-z-rozvitku-cifrovoi-ekonomiki.html (дата звернення: 08.11.2018)