Людство у 20 - х роках ХХІ століття має невтішні результати свого господарювання на планеті: практично вичерпано ресурси чистого повітря, вуглеводів, корисних копалин, лісів, прісної води, родючих земель тощо. Це все є наслідком невдалих рішень, які приймало людство протягом всієї своєї історії.

Вихід вбачається у застосуванні технологій Інтернету речей (IoT) в силу того, що вони дозволяють приймати та виконувати рішення в режимі реального часу на основі використання математичних алгоритмів, зокрема алгоритмів штучного інтелекту, збору і обробки величезної кількості даних, ідентифікації всіх об'єктів, що беруть участь в процесах.

За своєю суттю Інтернет речей (Internet оf Things, IоT) —   це концепція, cформована і озвучена вона ще в 1999 році. Розробник концепту Кевін Ештон пропонував просунути його для управління логістичними ланцюгами в корпорації Procter & Gamble. У загальному сенсі IOT являє собою концепцію простору, в якому поєднані предмети аналогового і цифрового простору для полегшення роботи виробництва або життя користувачу. Тобто всі пристрої у вашому домі, в авто, на вас самих обробляють інформацію, обмінюються нею та здатні виконувати різні дії в залежності від цієї інформації.

За даними експертів в 2025-2030 роках буде:

• § 80-100 мільярдів підключень до мережі Інтернет (сьогодні – біля 16
• § млрд.);
• § $ 7-19 трильйонів буде складати світовий ринок IoT;
• § 1 трлн. євро буде складати ринок технологій IoT у Європі;
• § індустрія 4.0 – дозволить отримати додатковий дохід: 30 млрд євро
• § (Німеччина) та 110 млрд євро (Євросоюз).

Вбачається, що у 2030-2040 році технології Інтернету речей дозволять:

• § 10-15% - економії бюджету на охорону здоров'я;
• § 10-15 років – збільшення тривалості життя;
• § 40-50 % - збільшення врожайності;
• § 15-20% збільшення пропускної здатності доріг у містах;
• § 85-90 % зменшення кількості автомобілів;
• § 10-15 разів зменшення витрат на логістику.

Прикладом впровадження Інтернету речей є система “розумний будинок”. Однією із функцій “розумного будинку” є контроль параметрів навколишнього середовища, залежно від чого здійснюється регулювання температури в приміщеннях. У зимовий період нагріваючі прилади залежно від температури повітря ззовні, вітру, часу доби без втручання людини регулюють інтенсивність опалення, що дає змогу значно зменшити споживання енергоносіїв.

Система “розумного будинку”, на мою думку, найбільше асоціюється з Інтернетом речей. Концепція передбачає використання звичних у побуті приладів, що вже порозумнішали: термостати, системи відеоспостереження, холодильники, телевізори тощо. Цей сегмент технологій ґрунтується на використанні ситуативних децентралізованих бездротових мереж. У будинках і офісах вже можна побачити безліч таких систем, з’являються нові й нові сервіси – віддалене спостереження через смартфон за власним помешканням або автоматичні клімат-системи будівель.

Основні функції “Розумного будинку”:

• § надійна та проста у користуванні система охорони та відео-нагляду;
• § автоматична централізована корекція освітлення у залежності від години доби та пересування людей по приміщенню (особливо важлива для тих, хто виховує дітей або доглядає за родичами похилого віку);
• § побутові турботи, які, зазвичай, лягають на плечі людини, у розумному будинку узгоджуються з усіма його системами та виконуються найлегшим і найефективнішим способом за допомогою сучасного обладнання. Це, наприклад, може бути полив саду або його накриття від сонця (грози) згідно із вимірами погодних умов; відчинення дверцят о певній годині для вигулу домашніх тварин, щоб уранці вони могли вийти на двір без залучення часу хазяїв;
• § орієнтир на енергозбереження. Інтелектуальний дім — це не енерговитратна система (автоматика на 500м² становить приблизно 60 W);
• § домашня автоматика будинку дозволяє покращити умови життя та спростити побутові задачі для користування інвалідів та людей похилого віку;
• § можливість керування інтелектом будинку та побутовими приладами через інтерфейс за допомогою телефонної лінії або Інтернет;
• § усі функції виконуються із одного пульта-дисплея.

З врахуванням думок багатьох вчених, фахівців, експертів та на основі аналізу тенденцій розробки та впровадження технологій Інтернету речей (ІР) можна стверджувати, що після 2020 року (початку офіційного запуску технології мобільної передачі даних 5G) траєкторію розвитку людства, країн, бізнесу, окремих людей може бути спрямовано у двох стратегічних напрямах: або до успіху та розквіту за умови використання технологій IoT, або до стагнації та занепаду за умови невикористання технологій IoT.

Проте інтернет речей може викликати величезні зміни у повсякденному житті, надавши звичайним користувачам абсолютно новий рівень комфорту. Але якщо елементи такої системи не будуть належним чином захищені від несанкціонованого втручання, за допомогою надійного криптографічного алгоритму, замість користі вони принесуть шкоду, надавши кіберзлочинцям лазівку для підриву інформаційної безпеки. Оскільки речі із вбудованими комп'ютерами зберігають дуже багато інформації про свого власника, зокрема можуть знати його точне місцезнаходження, доступ до такої інформації може допомогти зловмисникам вчинити злочин. Відсутність на даний час стандартів для захисту таких автономних мереж дещо сповільнює впровадження інтернету речей у повсякденне життя.