Сучасні системи просторового дизайну переважно орієнтовані на візуалізацію або ручне конструювання інтер’єрних рішень, тоді як етап попереднього добору параметрів, узгодження обмежень і формування цілісної конфігурації простору часто залишається евристичним і суттєво залежить від досвіду дизайнера. Це ускладнює повторне використання успішних рішень, збільшує час проєктування та зменшує придатність таких підходів до інтеграції у веборієнтовані сервіси підтримки прийняття рішень.

У попередніх роботах автора було запропоновано підхід до формалізації фільтраційного добору параметрів просторового дизайну та визначено базові етапи побудови системи підтримки прийняття рішень у цій предметній області [1; 2]. Подальшим кроком є перехід від теоретичної моделі до програмної імплементації у вигляді прототипу інформаційної технології.

Метою даних тез є стислий опис архітектури прототипу інформаційної технології оптимального підбору параметрів для систем генерування просторового дизайну та визначення первинних результатів її побудови. Прототип орієнтований на вебреалізацію і включає такі логічні модулі: інтерфейс опитування користувача; модуль нормалізації відповідей у вектор параметрів; базу знань із таблицями відповідностей і правилами впливу параметрів; модуль ієрархічного виключення та ранжування; генератор параметризованого запиту; модуль інтеграції із системою штучного інтелекту; модуль візуалізації 2D-плану; модуль логування сценаріїв; модуль первинного оцінювання якості результату.

Основу прототипу становить параметрична база знань, у якій параметри згруповано за кількома категоріями: характеристики об’єкта, ресурсні обмеження, естетичні вподобання, матеріальні преференції та експлуатаційні вимоги. Такий підхід ґрунтується на узагальненні ідей просторових обчислень, параметричного дизайну, ергономіки та інтер’єрного проєктування [3; 4]. Для відбору варіантів застосовується ієрархічний механізм виключення, а для допустимих стилів обчислюється інтегральна оцінка на основі вагових коефіцієнтів.

Для апробації підходу передбачено набір типових тестових сценаріїв, які відрізняються площею приміщення, бюджетом, стильовими пріоритетами та матеріальними обмеженнями. Для кожного сценарію прототип має сформувати ранжований список допустимих стилів, побудувати параметризований запит і повернути структурований результат, придатний до візуалізації та подальшого оцінювання.

Після вибору стилю та узгодження набору параметрів формується параметризований запит до системи штучного інтелекту, який містить опис приміщення, обмеження, функціональні вимоги та вимогу до формату відповіді. Доцільним є використання структурованого виходу у вигляді JSON або SVG, що дає змогу не лише отримати 2D-план, а й виконати його первинну перевірку [5]. Узагальнену схему роботи прототипу наведено на рис. 1.

Рис. 1. Узагальнена схема роботи прототипу інформаційної технології оптимального підбору параметрів просторового дизайну.

Висновок. Запропонована архітектура прототипу підтверджує можливість переходу від формалізованого підбору параметрів до програмної реалізації інформаційної технології підтримки прийняття рішень у сфері просторового дизайну. Подальша робота пов’язана з реалізацією мінімального працездатного прототипу та проведенням тестових запусків на реальних сценаріях.