Зростання вимог до якості обслуговування клієнтів у ресторанному бізнесі зумовлює необхідність впровадження інформаційних систем, здатних забезпечити ефективне управління процесами бронювання столиків. Використання традиційних підходів, що базуються на ручному веденні записів або ізольованих цифрових інструментах, не дозволяє оперативно оцінювати завантаженість закладу, враховувати часові інтервали та мінімізувати конфлікти бронювань. Унаслідок цього виникають простої або перевантаження залу, що негативно впливає на фінансові показники та рівень обслуговування. Отже, актуальним є створення інформаційної системи, яка забезпечує централізоване керування бронюванням столиків із можливістю аналітичної оцінки навантаження.

Об’єктом дослідження є процес організації бронювання столиків у закладах ресторанного господарства, предметом - моделі даних і алгоритми розподілу ресурсів ресторану, що враховують часові обмеження та параметри клієнтського обслуговування. Метою дослідження є підвищення ефективності використання ресурсів ресторану шляхом автоматизації процесу бронювання та впровадження механізмів аналізу завантаженості.

Запропонована система базується на подієво-орієнтованому підході, відповідно до якого кожна операція бронювання змінює стан доступності столиків у межах визначених часових інтервалів. Алгоритм розподілу враховує місткість столика, часовий слот, зону розміщення та пріоритет клієнта, що дозволяє зменшити кількість конфліктів бронювання та підвищити рівень заповнюваності закладу. Для обробки даних використано агрегування інформації за часовими періодами з розрахунком коефіцієнтів завантаження, що забезпечує можливість оцінювання динаміки відвідуваності.

Інтерфейс користувача реалізовано у вигляді інтерактивної панелі, яка забезпечує введення даних про бронювання, перегляд доступності столиків і контроль поточного стану залу, що представлено на рис. 1.

Рис. 1 – Інтерфейс системи бронювання столиків

Відображення інформації у вигляді часової матриці дозволяє оперативно ідентифікувати вільні та зайняті інтервали, що спрощує прийняття рішень під час обслуговування клієнтів. Архітектура системи побудована за клієнт-серверною моделлю з використанням веб-технологій, де взаємодія між компонентами здійснюється через HTTP-запити, а обробка даних реалізована на сервері застосунку з використанням реляційної бази даних, що забезпечує цілісність і узгодженість інформації, що представлено на рис. 2.

Рис. 2 – Архітектура системи бронювання столиків

У результаті реалізації системи досягнуто підвищення ефективності управління бронюванням за рахунок автоматичного контролю доступності столиків і синхронізації даних у реальному часі. Проведене тестування підтвердило коректність роботи алгоритмів розподілу та відсутність дублювання бронювань, а також показало покращення показників використання ресурсів ресторану та зменшення кількості помилок у процесі обслуговування клієнтів. Використання аналітичних механізмів дозволяє оцінювати завантаженість залу та формувати рекомендації щодо оптимізації роботи закладу.

Розроблена інформаційна система забезпечує автоматизацію процесу бронювання столиків, підвищує прозорість управління ресурсами та створює умови для ефективного аналізу діяльності ресторану. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку систем підтримки прийняття рішень у сфері ресторанного бізнесу.