Актуальність теми зумовлена необхідністю стабілізації економіки України в умовах воєнного стану та подальшої євроінтеграції. Зовнішньоекономічна діяльність є ключовим каналом надходження валютних ресурсів та технологічного оновлення, проте вона критично залежить від макроекономічної стабільності. Моделювання цих процесів дозволяє прогнозувати реакцію експортно-імпортних потоків на зміни внутрішньої та зовнішньої кон'юнктури.

До основних макроекономічних факторів впливу на ЗЕД відносять: темпи економічного зростання, рівень інфляції, валютний курс, обсяг прямих іноземних інвестицій, стан платіжного балансу, рівень державного боргу, а також зовнішньоекономічну та торговельну політику держави. Окремо варто враховувати вплив глобальних факторів — світові економічні кризи, геополітичні конфлікти, зміни кон’юнктури світових ринків та посилення протекціонізму.

У межах дослідження впливу макроекономічних факторів на зовнішньоекономічну діяльність України проаналізовано динаміку експорту та імпорту товарів і послуг у відсотках до ВВП за період 2015–2025 років.

Рис. 1. Експорт та імпорт товарів і послуг у % від ВВП (2015–2025) [1]

За трендовими моделями експорту та імпорту (рис.1) спостерігається різноспрямована динаміка зовнішньоекономічної діяльності України: для експорту отримано рівняння спадного лінійного тренду з високим коефіцієнтом детермінації , що свідчить про дуже сильну відповідність моделі реальним даним і стійку тенденцію до зниження експортних показників у часі, тоді як для імпорту тренд має значно нижчу пояснювальну здатність (), що вказує на слабку лінійну залежність і більш хаотичні коливання імпорту під впливом короткострокових факторів; таким чином, експорт демонструє більш структуровану довгострокову тенденцію змін, тоді як імпорт є менш прогнозованим і суттєво залежить від зовнішніх та кон’юнктурних шоків.

Суттєвий вплив на зовнішньоекономічну діяльність України мають глобальні шоки та воєнно-політичні чинники, які порушують логістичні ланцюги, скорочують експорт окремих галузей (зокрема металургії та агросектору) та змінюють географію торговельних партнерів. У відповідь відбувається переорієнтація експорту на ринки ЄС та інших країн, що посилює значення євроінтеграційних процесів.

Ключовими макроекономічними факторами є ВВП, інфляція, валютний курс і прямі іноземні інвестиції. Зростання ВВП підсилює експортний потенціал, тоді як спад його обмежує; інфляція впливає на собівартість і конкурентоспроможність; валютний курс визначає баланс експорту та імпорту; а ПІІ сприяють модернізації економіки й розвитку високотехнологічних галузей.

Для дослідження впливу макроекономічних факторів на ЗЕД доцільно використовувати економіко-математичні моделі, зокрема регресійний аналіз. Такі моделі дозволяють оцінити ступінь залежності обсягів експорту та імпорту від ключових макроекономічних показників і прогнозувати їх динаміку. Це дає можливість формувати більш ефективну державну політику у сфері зовнішньої торгівлі та інвестицій [2].

Практичне значення моделювання полягає у можливості оцінки сценаріїв розвитку ЗЕД залежно від зміни макроекономічних умов. Це дозволяє уряду та бізнесу приймати більш обґрунтовані рішення щодо експортної стратегії, інвестиційної політики та управління ризиками.

Отже, моделювання впливу макроекономічних факторів є важливим інструментом аналізу та прогнозування розвитку зовнішньоекономічної діяльності України. Воно дозволяє виявити ключові драйвери зростання, оцінити ризики та сформувати стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. World Bank. World Development Indicators [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://data.worldbank.org/ – Дата звернення: 27.04.2026.
2. Нємченко В., Скляр Л., Максименко М. Особливості здійснення ЗЕД України в умовах глобальних викликів // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2025. DOI: 10.31891/2307-5740-2025-342-3(1)-56 - Дата звернення: 27.04.2026.