Інтернет-конференції НУБіП України, ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ '2021

Розмір шрифту: 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ У МІСТІ КИЄВІ
Микита Юрійович Ракецький

Остання редакція: 27-04-2021

Тези доповіді


Основна задача даного дослідження – отримання даних про забруднення повітря шкідливими речовинами у місті Києві. Під шкідливими речовинами слід вважати такі речовини як оксид вуглецю (СО), газу, який утворюється в результаті неповного згорання викопного палива(вугілля, газу) в умовах нестачі кисню і при низькій температурі. При вдиханні цього газу в людини блокується находження кисню в кров. Також до шкідливих речовин можна додати двоокис вуглецю, діоксид сірки, який в свою чергу теж негативно впливає на здоров’я людини. Втрачаються смакові відчуття, з’являється стиснене  дихання. Можна додати такі речовини як озон, свинець та радіація.

Розроблюване програмне забезпечення орієнтується на використання у власних цілях та може бути безкоштовно розповсюджено для вільного використання.

Для реалізації програмного забезпечення було вирішено використовувати програмну мову Python, середовище програмування PyCharm та базу даних MySQL .

 

Проект можна розділити на 4 частини:

  • Аналіз території
  • Отримання даних про забруднення
  • Аналіз отриманих даних
  • Зберігання даних

Під час аналізу території проводиться обробка карти міста Києва, с заданими межами. Отримуються інформація, що всі під’єднані датчики працюють та можуть передавати дані.

 

Під час отримання даних про забруднення  інформація, яку містить у собі кожен датчик, передається на сервер бази даних. Варто відокремити, що для більш якісного аналізу даних та формування графіків забруднення, потрібні показники саме усіх датчиків. В іншому разі виникнуть неточності.

 

Під час аналізу отриманих даних програма звіряє отримані показники з заданими по замовченню значеннями. Значення по замовченню – це такі значення, як знаходяться в межах норми та не впливають на оточуючу середу або здоров’я людини. При виникненні ситуації, наприклад викиду радіаційних речовин у повітря, своєчасно можна вжити певні заходи та попередити населення.

 

Зберігання даних, які були отримані та занесені в базу даних дозволить користувачеві передивитись графік забруднення шкідливими речовинами за певний проміжок часу.

 

Рис. 1 – Структура проекту

Main.py являє собою основний файл програми. У ньому завантажуються дані у програму для обробки. Результати обробки зберігаються у базі даних.

Show.py Являє собою візуалізацію забрудненості повітря. Дані про забрудненість  будуть завантажуватися напряму з бази даних.

Серед бібліотек які слід виділити окремо такі як:

  • GDAL - це бібліотека перекладачів для растрових та векторних геопросторових форматів даних, яка випускається за допомогою ліцензії на відкритий код X  (джерело №2).
  • Rasterio - Географічні інформаційні системи використовують GeoTIFF та інші формати для організації та зберігання сітчастих растрових наборів даних, таких як супутникові знімки та моделі рельєфу (джерело №1).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. buildmedia.readthedocs.org - [Електронний ресурс]: «rasterio Documentation». - Режим доступу:https://buildmedia.readthedocs.org/media/pdf/rasterio/stable/rasterio.pdf (звернення 11.08.2019)

2. gdal.org - [Електронний ресурс]: «GDAL documentation». - Режим доступу: https://gdal.org/ (звернення 11.08.2019)