Дана робота має на меті сприяння підвищенню рівня обізнаності громадськості про екологічні проблеми пов'язані зі слабкою організацією обробки побутових відходів, принципи та методи сталого споживання і виробництва, захисту довкілля та дбайливого ставлення до живої природи.

За даними соціологічних опитувань 90% українців вважають, що охорона довкілля для них є важливою і вірять, що вони можуть відігравати роль в збереженні природи. Готовність українців захищати довкілля є сформованою на рівні цінностей, але нам не вистачає екологічної обізнаності та активних регулярних практик у повсякденному житті. Комунікація, розповсюдження інформації могли б подолати розрив між цінностями та практикою.

З аналітичного документа, що містить основні висновки, зроблені на основі проведеного соціологічного опитування думки громадян України щодо їх ставлення до довкілля, а також порівняння результатів з аналогічним опитуванням в ЄС, загальна кількість екологічних практик громадян є значно нижчою в Україні, ніж у ЄС, а переважна частина таких практик в Україні пов’язана з економічною мотивацією (наприклад, зменшення споживання енергії та води). Сумарна кількість екологічних практик громадян ЄС набагато вища, ніж в Україні. Хоча сортування сміття є на другому місці серед екологічних практик громадян України за останні шість місяців, цей показник є значно нижчий за середній по ЄС. Суттєво відстає Україна і за купівлею товарів місцевих виробників. Європейці більше схильні купувати екологічно безпечні товари, хоча ставлення до еко-маркування товарів є майже однаковим.

У Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» сказано: «Значні обсяги накопичених в Україні відходів та відсутність ефективних заходів, спрямованих на запобігання їх утворенню, перероблення, утилізацію, знешкодження та екологічно безпечне видалення, поглиблюють екологічну кризу і стають гальмівним фактором розвитку національної економіки. Втрачається вагомий ресурсний потенціал, і водночас погіршується і так несприятлива екологічна ситуація».

Розуміння проблеми, сформовані цінності та готовність діяти повинні бути підкріплені активною інформативністю населення. Важливими джерелом інформації наразі є Інтернет-ресурси, тому створення великої кількості Інтернет-порталів, соціальних груп та веб-сайтів на екологічну тематику, а саме з питань обробки побутових відходів, могли б внести значний вклад у підвищення культури та збільшення поінформованості громадськості.

Обізнаність людей могла б напряму змінити їхні повсякденні звички у поводженні з відходами їхніх домогосподарств.

Сортування та переробка відходів зберігає додаткові 80% енергії, яка зазвичай використовується для виготовлення нових пластикових та скляних пляшок, контейнерів, бляшанок та інших предметів. Приміром, енергія, збережена від переробки 1 алюмінієвої бляшанки, може живити телевізор 3 години.

Проста звичка носити з собою власну термочашку може покращити світ, адже проблема ця не мала. Щодня в Києві викидається 1 000 000 одноразових стаканчиків від кави.

20 мільйонів дерев щороку вирубуються для виробництва одноразових стаканчиків. Так звані «паперові» стаканчики мають шар пластику всередині і тому майже не переробляються. Зовнішня фарба і внутрішній пластиковий шар можуть вивільняти токсичні речовини при контакті з гарячими напоями. А крім того, використання пластикових соломинок, ложок та мішалок погано впливає на довкілля: вони не переробляються і століттями лежатимуть на звалищі.

Неправильне поводження з небезпечними відходами особливо впливає на екосистему. Щорічно понад 3250 тон токсичних акумуляторів безконтрольно потрапляють в українську землю і отруюють її. Одна батарейка забруднює токсичними речовинами 20 м3 землі і 400 л води, в тому числі питної. Потрапивши на полігон, батарейка виділяє небезпечні речовини, що просочуються в ґрунт та воду.

Вплив хімічних речовин, що містяться в батарейках, призводить до проблем зі здоров’ям, навіть якщо не відбувається фізичного контакту з цими речовинами. Наприклад, випари від свинцево-кислотних батарейок можуть призвести до ушкодження мозку і нирок.

На Заході активно пропагується рух «Zerowaste» («нуль відходів», це філософія скорочення продукування відходів, поряд з вторинним використанням та переробкою, покликана зменшити екологічне навантаження на планету) та концепція «5R»

Ця концепція допоможе зменшити кількість сміття в наших смітниках та на полігонах.

• Refuse | Відмовтеся – не використовуйте або не купуйте те, що вам насправді не потрібно.
• Reduce | Зменшуйте – споживайте свідомо, купуйте менше речей, бережіть ресурси.
• Reuse  | Використовуйте повторно – використовуйте речі максимальну кількість разів та ремонтуйте їх.
• Recycle | Сортуйте та здавайте на переробку папір, метал, пластик, скло.
• Rot | Компостуйте – перетворюйте органічні відходи у добрива у домашніх компостерах.

Тож, маємо сформовані на Заході концепції, нові розробки, стартапи, що можуть замінити звичні речі на більш екологічно чисті, правила сортування, яких варто дотримуватися всім. Найкращим шляхом для донесення такого роду інформації в сучасних умовах можна вважати Інтернет-ресурси.

Станом на 2019 рік було проведено дослідження, що показало таку картину: 71% українців щодня користуються Інтернетом і це на 12% більше за показник 2018  року. Загалом кількість постійних користувачів інтернету за 5 років зросла з 48 до 72%. Разом з тим, кількість українців, що взагалі не користуються мережею, в 2019 скоротилася з 18 до 15% в порівнянні з попереднім роком.

Таким чином для розробки системи розповсюдження інформації з питань обробки побутових відходів було обрано створення веб-сайту.

Тож ціллю проекту є розкриття проблематики сортування та переробки побутових відходів.

Навчання тому, як правильно сортувати відходи, які матеріали не піддаються переробці, що не можна кидати у коробку з макулатурою, де можна знайти пукти прийму батарейок і так далі.

Публікація новин про стартапи та ідеї, розробки у світі руху за більш екологічно свідоме існування, представлення альтернатив щоденним речам, які можуть бути замінені на більш екологічно чисті та з меншим часом розкладання чи кращим способом переробки.