Збільшення об’єму структурної складності даних, що зберігаються привели до широкого розповсюдження зручних і простих інформаційних систем (ІС). Сучасні ІС, в основному, є допоміжними засобами для полегшення роботи з великими обсягами інформації. Також, процес інформатизації на даний момент стає дедалі більшим, тому використання ІС є досить актуальним.

Основні ідеї сучасної ІС базуються на концепції, згідно з якою дані повинні бути узагальнені в бази даних, що дозволить відобразити всю отриману інформацію у зручному вигляді, а головне, в дуже короткі строки.

Збільшення об’єму структурної складності даних, що зберігаються привели до широкого розповсюдження зручних і простих систем управління базою даних (СУБД). Сучасні СУБД в основному є додатками Windows оскільки дане середовище дозволяє більш широко використовувати можливості операційної системи, та безпосередньо самого персонального комп’ютера (ПК).

Також в останній час, велику роль в нашому житті відіграють ІКТ (Інформаційно-комунікаційні технології). Потужний потік нової інформації та застосування комп'ютерних технологій є спрощенням праці людини в даний час.

Не є винятком автоматизація. Адже, на будь-яких підприємствах працівники користуються ППЗ (прикладним програмним забезпеченням), яке встановлено на їхніх робочих станціях (ПК), для оформлення звітної та повсякденної документації. Тому виявивши проблему автоматизації поселення та контролю пропуску мешканців студентського кампусу запропоновано систему, яка дозволила б вести облік та контроль.

Головним призначенням розроблюваної системи є: полегшення процесу поселення та контролю пропуску до кампусу базується на взаємодії зі студентським квитком (його штрих-кодом) [1].

Для реалізації системи було вибрано архітектуру, яка складається з інтерфейсу користувача та бази даних. Для створення архітектури бази даних було обрано Microsoft SQL Server. Взаємодія з сервером базується на запитах користувача, які будуються за допомогою спроектованого інтерфейсу користувача та відсіювання, і упорядкування отриманих даних з серверу в такі структури, аби користувачеві було простіше зрозуміти та працювати з інформацією.

Серед можливих варіантів для розробки системи були розглянуті такі підходи, як: обробка розпізнавання лиця, NFS, мобільні додатки [2], але найшвидшим та інвестиційно-привабливим стала система зі скануванням, тому було обрано її логіку. Використання саме штрих-коду зумовлене його актуальністю серед нинішніх стандартів для студентських квитків. Студентам не потрібно буде втрачати час на вахті для довгої обробки запитів сканування, або встановлення додаткових програмних засобів для пропуску. На мою думку, на даний час – це є саме оптимальне вирішення такого завдання. Також, такі системи є досить популярною серед ЗВО закордоном. Для порівняння розробки в Україні, можна взяти системи пропуску Київського політехнічного інституту, де подібна система працює та активно використовується [3].

Логіка розроблюваної системи базується на обробці штрих-кодів студентських квитків периферійними контролерами. Тобто, при поселенні їх дані вносяться в базу даних за допомогою інтерфейсу користувача, після чого студент сканує свій студентський квиток та система обробивши його дає доступ до кампусу, або ж блокує його. Запити до сервера будуються через користувацький інтерфейс, це полегшує роботу користувача та дає можливість розмежити доступ до даних для різних рівнів користувачів.

Всю розроблювану систему можна поділити на такі рівні:

Перший (вищий) рівень являє собою комп’ютерну мережу типу клієнт/сервер на основі мережі ETHERNET, з протоколом обміну TCP/IP і з використанням мережевих операційних систем Windows NT або Unix. Цей рівень забезпечує зв’язок між сервером і робочими комп’ютерами підсистем.

Другий рівень — зв’язок між контролерами і комп’ютерами підсистем. На цьому рівні використовується інтерфейс RS 232.

Третій рівень — зв’язок між контролерами і зчитувачами пристроями. Тут застосовується інтерфейс RS 485 або, що стали вже стандартом, інтерфейси зчитувачів. [4]

Контролери, що працюють в автономному режимі, повинні безперервно забезпечувати прийом інформації від зчитувачів, обробку інформації та вироблення сигналів управління для пристроїв виконавчих (зчитування штрих-коду та розблокування/заблокування турнікету). [5]

Також, дана система дає можливість контролювати мешканців, які пройшли до гуртожитку та вести лог входу/виходу до кампусу як і мешканців гуртожитку, так і гостей. Лог ведеться постійно паралельним потоком роботи всієї системи. Такі дії необхідні для можливості перегляду інформації про наявних мешканців в той, чи інший період в разі виникнення непередбачуваних ситуацій.

Фізична модель БД для обліку пропуску відображена на Рис.1

Рис.1 – ER діаграма БД для обліку пропуску.

Таблиці «Bed» - «Room», «Room» - «Booking», «Passing» - «Student», «Guest_passing» - «Student» — мають типи зв’язку 1 до багатьох.

Таблиці «Student» - «Booking» — мають тип зв’язку 1 до 1.

Інформація про студентів (їх номер кімнати/ліжко-місце/ПІБ/Фото/номер студ.квитка) заповнюються при поселені комендантом гуртожитку.

Дані про проходження мешканця створюються автоматично при вході/виході з гуртожитку.

Дані гостей, заповнює вахтер, опираючись на документи, що посвідчують його особу та студ.квиток мешканця, який мешкає в гуртожитку. Тобто, гість гуртожитку прив’язується системою до мешканця, який його провів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Наказ "Про затвердження Положення про студентські (учнівські) квитки державного зразка" [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2245-13.
2. Campus Access Control and Management System [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-27000-5_32.
3. Вдосконалення системи пропуску гуртожитків КПІ [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://kpi.ua/705-12.
4. АНАЛІЗ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ ДОСТУПОМ. // Наукоємні технології. – 2018. – С. 220–225.
5. Даутов А. Л. Внедрение и развитие систем контроля и управления доступом на предприятии / А. Л. Даутов, А. С. Пуряев // Инновационная наука. — 2016. — №. 5–1 (17).