Мотивація персоналу є надзвичайно актуальною і важливою проблемою, оскільки визначає успіх діяльності організації, розвиток економіки в країні, рівень добробуту людей. Ефективне управління персоналом не можливе без чіткого усвідомлення мотивів і потреб людини, а також уміння правильно використовувати стимули до праці.

Мета даної роботи: вивчення сутності та значення мотивації персоналу в захищених інформаційних системах, її видів та умов застосування, визначення принципів формування ефективної системи мотивації праці персоналу.

Найбільш поширеними проблемами мотивації персоналу є: 1) фахівці одного рівня в різних підрозділах одержують неоднакову винагороду; 2)використання застарілого методу «батога і пряника»; 3) більшість малих підприємств зацікавлені сплачувати своїм співробітникам лише мінімальні оклади; 4) компенсація низьких окладів шляхом різних надбавок за виконання безпосередніх посадових обов’язків; 5) система оплати праці непрозора для керівників нижньої ланки та має велику кількість складових [1].

Мотивація — це внутрішнє спонукання персоналу до виконання своєї роботи, досягнення виробничих цілей. Власне, це бажання працювати, яким також складно управляти зовні як щастям або радістю [2].

Мотивувати поведінку означає вміти розуміти і сприймати внутрішні потреби працівника, системи і спонукати людей до свідомого самостійного вибору дій щодо задоволення потреб і досягненню особистих і колективних цілей. Мотивація працівників означає також уміння домагатися розуміння, сприйняття і освоєння ними цілей організації. У цьому випадку необхідні для організації дії працівників будуть високо мотивовані, а результати праці - високими.

Мотивація займає одне з центральних місць у корпоративній системі управління персоналом (рисунок 1). Мотивація завжди бере участь в управлінні соціально-економічним об'єктом незалежно від його природи. Мотивація є однією з функцій управління разом з іншими функціями, такими як планування, організація, контроль, прийняття рішень і ін. Таким чином, мотивація присутня як функція управління в управлінні будь-яким об'єктом [3].

Було розглянуто основні теорії мотивації та на основі них визначено принципи мотивації персоналу: автономність - наскільки  вільні і незалежні в своїй роботі співробітники, наприклад при встановленні черговості виконання завдань і виборі методів; майстерність - бажання ставати все краще і краще в будь-якому вигляді діяльності, вдосконалювати свій внесок у важливу справу; цілеспрямованість -  бажання робити свою справу заради чогось більшого, що спонукає до виконання своєї справи на дуже високому рівні. Вони базуються на тому, що у людей є третя рушійна сила - потреба вчитися, творити і змінювати на краще навколишній світ.

Проведений аналіз дозволив зробити такі висновки щодо розробки і впровадження  системи мотивації персоналу, яка повинна керуватися наступними  принципами:

Рисунок 1 - Місце мотивації в системі управління персоналом

1) система мотивації персоналу повинна оптимізувати застосування різних видів мотивації та технології реалізації її процесів  в напрямі забезпечення цільових установок компанії;

2) конкурентоспроможна оплата праці та базові винагороди з  врахуванням таких факторів, як ступень відповідальності посади, масштаб управління та цінності інформації, статус посади в ієрархії компанії, рівень компетенції працівника;

3) наявність чітких показників відповідальності та результативності праці для кожної посади;

4) можливість змінювати і налаштовувати програми мотивації ключових співробітників на основі цільових установок розвитку підприємства;

5) забезпечення автономності вибору складу і послідовності процесів мотивації та  методів їх виконання в відповідності з ситуаційними умовами прийняття рішень;

6) впровадження сервісу гейміфікації, як новітньої бізнес-концепції, що базується на застосуванні підходів, характерних для комп’ютерних ігор у програмних інструментах для неігрових процесів і використанні кращих ідей програм лояльності, ігрових механік і поведінкової економіки у реальних бізнес-процесах компаній.