В даний час Інтернет речей (IoT) використовується в широкому спектрі галузей, починаючи від виробництва і закінчуючи харчовим сектором. Однією з яскравих ілюстрацій IoT у дії є система «розумний дім» . Ця автоматизація значно знижує споживання енергоресурсів, створюючи тим самим висококомфортне середовище проживання з оптимальним використанням ресурсів.

Все частіше дані з різних пристроїв Інтернету речей передаються в загальнодоступну комунікаційну мережу, а потім і в хмарні сервіси. Для полегшення цієї передачі даних доступно приблизно 25 різних протоколів. Серед них три протоколи отримали широке поширення в IoT: MQTT, CoAP і HTTP/2 . Ці протоколи використовуються для збору та передачі даних між пристроями та іншими учасниками інфраструктури IoT. Однак у кожного протоколу є свої нюанси роботи, які за певних умов можуть призвести до навантаження на мережу. Отже, вибір і використання відповідного протоколу стали актуальною проблемою, особливо враховуючи, що мережевий трафік продовжує зростати щороку.

У цій статті розглядаються робочі характеристики протоколів MQTT, CoAP і HTTP/2 . Аналіз, проведений у дослідженні, дає рекомендації щодо оптимального розгортання цих  протоколів на основі типів задіяних пристроїв.