Бейда В.В., науковий керівник Юхимчук Ю.П.

Оцінюючи тенденції розвитку економіки в світі, можна помітити, що частка традиційної економіки невпинно зменшується на відміну від цифрової, яка все більше зміцнює свої позиції, тим самим надаючи могутні переваги для країн та бізнесу [1, c.187].

Для того щоб не відставати від провідних економік світу, Україна повинна розпочати глобальну цифровізацію всіх галузей економіки та головних сфер життєдіяльності від освіти до медицини, шляхом величезних інвестицій в розвиток цифрових інфраструктур, інновацій та технологій. Темп і масштаб цифрових трансформацій повинні стати ключовими характеристиками розвитку країни [3, c.1].

Не так давно Україні вдалося подолати економічне падіння, а невдовзі економіка зросла на 2,3%. Однак щоб забезпечити збільшення цього показника необхідно виконати ряд цифрових перетворень [4, c. 18].

Аналізуючи соціально-економічне життя суспільства у сучасному світі, видно, що головним акселератором є саме цифрова економіка, тому що вона здатна стрімко підвищити ВВП країни [1, c.191].

Повертаючись до частки цифрової економіки в світі, за даними Всесвітнього економічного форуму, який пройшов у 2015 році в Швейцарії, у загальносвітовій економіці частка цифрової економіки перевищила 20% і зростає з небаченими темпами [4].

Україна повинна орієнтуватись на приклад Німеччини та Великобританії, для яких розвиток цифрової економіки є головним пріоритетом. В Україні вже частково використовуються цифрові технології. Найкращим прикладом виступає агропромислова сфера, де за рахунок цифрових технологій компанії збільшують свій коефіцієнт повернення інвестицій від 30% до 90%. Таким чином, якщо забезпечити трансформацію всієї аграрної сфери можна досягти значних результатів [1, c.193].

Якщо брати до уваги що значить цифрова економіка для освіти, то це перш за все впровадження поняття «цифрова освітня послуга», коли всі освітні процеси будуть мати цифровий характер, електронні підручники, мультимедійний контент для навчання. Тоді навчання з нудного дійства стане цікавою грою.

Для досягнення вище сказаного необхідно взяти кращі технології і почати їх використовувати для розвитку [2, c. 25].

З введенням цифрової економіки наші підприємства стануть більш конкурентоспроможними на зовнішньому ринку, Нажаль, поки це вдається лише невеликій кількості підприємств в історично великих галузях.

Тепер поговоримо про плани уряду на введення цифрової економіки. Якщо Україна зможе зробити «цифровий стрибок» це призведе до того що ми зможемо стати місцем реалізації амбітних проектів цифрових трансформацій, в усіх сферах життя [2, c.26].

У відповідь на сучасні виклики, уряд спільно з експертами ринку розробив план та концепцію цифрової економіки в Україні до 2020 року. План передбачає такі заходи:

-          розвиток цифрової інфраструктури як основи цифрової економіки;

-          цифровізація реального сектору, у тому числі через сприйняття розвитку інфраструктури «Індустрія 4.0», «цифрового робочого місця», «смарт-фабрики»;

-          цифровізація базових сфер життєдіяльності, у тому числі через цифрову трансформацію середньої школи та розвиток STEM – освіти, запровадження eHealth та е-безпеки, концепції «розумні міста» [1, c.194].

Окремим важливим напрямом є розвиток цифрової грамотності населення. Виникає питання чи реально впровадити стратегію цифрової економіки до 2021 року? Проект, про який йдеться, склали фахівці, які мають досвід впровадження подібних цифрових технологій. Тому все буде залежати від конкретно вжитих кроків нашим урядом [1,c.199].

Перш за все необхідно зробити технології загальнодоступними як для представників бізнесу так і для простих громадян. Для бізнесу – держава повинна виключити з податкових питань всі витрати підприємств та інвестиції в технологічний розвиток. Треба створювати проекти зі зниження вартості імпорту технологічного обладнання, кредитувати з коштів державного бюджету проекти «цифровізації» бізнесу й промисловості і створювати пільги для тих комерційних підприємств, які інвестують в нові технології.

Для розвитку внутрішнього потенціалу нам не підходить повільний сценарій. Реальні зміни і економічний ефект може дати тільки форсований рух з радикальними змінами в чинному законодавстві: внести зміни в списки товарів, які обкладаються ПДВ, акцизні списки, змінити принципи валютного регулювання, створити пільгові податкові періоди для розвитку бізнесу, інвестувати в технопарки. Бізнесу має стати цікаво інвестувати в розвиток внутрішніх виробництв, і він впорається з цим завданням. Для суспільства - треба створювати онлайн сервіси для всіх послуг, які надає держава. В Україні вже є позитивний досвід розвитку центрів адміністративних послуг (ЦНАП) в різних областях, його треба мультиплікувати і максимально впроваджувати в усі сфери, пов'язані з життям громадян: освіта, медицина, комунальні послуги тощо [3, c.1].

Тепер щодо того, чи вдасться забезпечити 5% росту ВВП України до 2021 року. Згідно з даними дослідження «Цикли зрілості цифрової трансформації»  компанії Enterprise Strategy Group, проведеного на замовлення компанії Dell EMC, 96% компаній, де пройшла цифрова трансформація, наступного року майже вдвічі перевиконали свої плани по доходах. Втім, якщо говорити про розвиток нашої країни не тільки як торговця сировинними ресурсами, то інтеграція вітчизняних підприємств у світову економіку без цифрових технологій вже неможлива [4, c.24].

Отже, в Україні є всі умови для здійснення "цифрового стрибка" та переходу на більш високий технологічний рівень розвитку. Цифрова економіка — це не мода і не забаганка, це необхідність та основа нашого майбутнього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кіт Л. З. Еволюція мережевої економіки / Л. З. Кіт // Вісник Хмельницького національного університету. – Економічні науки. – 2014. – № 3. – Т. 2. – С. 187-194.
2. Малик І. П. Тенденції розвитку інформаційної економіки в Україні / І. П. Малік // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. – 2013. – Випуск 1 (14). – С. 25-34.
3. Цифрове Співтовариство: Україна та ЄС готують спільний проект в сфері цифрового ринку / Європейська правда. – 1 липня 2016 р. [Електронний ресурс]
4. Войнаренко М. П. Мережеві інструменти капіталізації інформаційноінтелектуального потенціалу та інновацій/ М. П. Войнаренко, Л. В. Скоробогата // Вісник Хмельницького національного університету. – Економічні науки. – 2015. – № 3. – Т. 3. – С. 18-24.