Розмір шрифту: 

Дана робота присвячена проблемі впливу місць зберігання золошлакових відходів підприємств паливно-енергетичного комплексу на навколишнє природне середовище. Зберігання золошлаку супроводжується низкою вкрай негативних наслідків для довкілля та здоров’я людини. Зокрема в суху погоду в результаті впливу вітру відбувається сильне пиління золошлаковідвалу, при цьому частинки пилу різних фракцій переносяться на значні території і можуть досягати населених пунктів, створюючи значний ризик для здоров’я населення. Наведено ряд формул, що дозволяють оцінити викиди золових частинок в атмосферу за межі санітарно-захисної зони золошлаковідвалу; твердих частинок, що здуваються з поверхні золошлаковідвалу; приземну концентрацію частинок пилу на відстані від дамби з урахуванням фонового забруднення; початкову концентрацію пилових частинок на сході з дамби; орієнтовну ширину пилової хмари, а також річний винос золових частинок або еродованість об'єкта. Отримані результати будуть використані при розробці програмних засобів для визначення впливу місця зберігання відходів теплоенергетики на довкілля та населення прилеглих територій. Наведені засоби можуть бути корисними при розробці заходів щодо зменшення забруднення довкілля підприємствами паливно-енергетичного комплексу. Їх можна рекомендувати проектним організаціям при розробці прогнозних оцінок впливу нових золошлаковідвалів, а також контролюючим органам для оцінки забруднення й підвищення ефективності природоохоронної діяльності енергетичних об’єктів

золошлаковідвал; золошлакові відходи; модель міграції; забруднення довкілля