Font Size: 

Діяльність майбутнього еколога на шляху підвищення рівня інформаційно-цифрової підготовки повинна включати використання сучасних інформаційних технологій для розв’язання екологічних задач. Формування інформаційно-комунікаційних компетенцій підпорядковується певним педагогічним завданням. Розподіл годин на вивчення дисципліни «Основи геоінформаційних систем і технологій» вказує на важливість самостійної роботи та самоосвітньої діяльності. При вивченні дисципліни спочатку студенти усвідомлюють, що географічні інформаційні системи або ГІС-технології (Geographical Information Systems, GIS) мають великі потенціальні можливості.Ключовим питанням ГІС є його складові. Геопросторові дані ГІС — дані трьох основних типів: точкові, лінійні та полігональні. Всі геодані зображуються на цифрових картах або електронних картах. Основою електронної карти є шари – логічні набори географічних даних. На перших етапах вивчення дисципліни бажано ознайомитися з деякими інтерактивними картами, що дають змогу усвідомити базові поняття ГІС. Розробка та організація практично-лабораторних занять за дисципліною вимагає багато часу, зусиль та певних здібностей викладача. Проблемою організації занять є те, що бази різноманітних географічних даних в електронному вигляді є малодоступними, а найчастіше закритими для вільного доступу, що заважає повноцінно отримувати практичні навички при роботі з ГІС.