Анотація. Для Полісся України льон-довгунець - основна технічна культура комплексного використання. З льону отримують три цінних види продукції – волокно, насіння та кострицю, які мають широкий спектр використання та насичення ринку сировиною і товарами народного споживання. Проте, упродовж останніх десятиріч виробництво продукції льонарства різко зменшилося.

Розглядаючи особливості льонарства, встановлено, що необхідно виходити з такої методологічної позиції, як найбільш повне використання потенціалу галузі. Це можливо лише на основі адаптивного її ведення, яке передбачає отримання комплексного ефекту від застосування взаємодії основних чинників льоновиробництва – агрокліматичних, техніко-технологічних та організаційно-економічних.

Управління виробництвом продукції льонарства здійснюється з метою його оптимізації та включає ряд етапів побудови і використання математичних моделей вирощування льону. Використання прогресивних методів виробництва продукції льону-довгунця на основі програмування врожайності має науково-практичну цінність і полягає в оптимізації кількісного співвідношення регулюючих чинників з врахуванням нерегулюючих агрокліматичних умов, які в комплексі з інноваційними технологіями  виробництва забезпечують одержання максимальної врожайності при найраціональнішому використанні наявних ресурсів. Розглянуто методичні підходи до визначення програмованої врожайності льонопродукції за рівнем природної родючості ґрунту та розрахунком норм добрив на заплановану урожайність.

Ключові слова: програмування, прогнозування, управління, льонарство, льонопродукція, урожайність, організація.